1615 р. заснування Київського Богоявленського братства;
заснування друкарні Київського братства
1616 р. морський похід козаків на чолі з гетьманом Петром
Конашевичем-Сагайдачним на Кафу
1620 р. відновлення православної ієрархії в Україні. Ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького
1621 р. Хотинська битва, під час якої козацькі війська на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним зупинили похід турецької армії на Річ Посполиту
1625 р. козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Підписання Куруківської угоди Михайлом Дорошенком. Збільшення козацького реєстру до 6 тис.
1630-1631 рр. козацьке повстання на чолі з Тарасом Трясилою (Федоровичем). Підписання Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до 8 тис.
1632 р. Київський православний митрополит Петро Могила домігся офіційного визнання православ’я у Речі Посполитій польським королем на базі Київського братства Петро Могила відкрив колегіум, який отримав статус академії у 1701 р. (Києво-Могилянська академія)
1633 р. сейм Речі Посполитої видав «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими у державі можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися польською шляхтою
1635 р. зруйнування польської фортеці Кодак запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою 1637-1638 рр. козацькі повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком), Дмитром Гунею та Яковим Острянином, що завершилися поразкою козаків
1638 р. видання сеймом Речі Посполитої «Ординацій Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Згідно з цим документом, права та привілеї козаків були обмежені, реєстр зменшувався до 6 тис., відбудовувалася фортеця Кодак, війська реєстрового козацтва очолював польський шляхтич
1638-1648 рр. період «Золотого спокою» у Речі Посполитої. Тобто протягом десятиріччя не було великих козацько-селянських повстань
1648 – 1657 рр. національно-визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти польського панування
1648 р., січень захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни
1648 р., лютий-березень Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої
1648 р., 5-6 травня битва під Жовтими Водами, перша битва Національно- визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р., 16 травня битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р.,23 вересня битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і нищівна поразка 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину
1648 р., жовтень осада козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і Замостя
1648 р., грудень козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону.
Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя
1649 р., липень-серпень козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж
1649 р., липень битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я. Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну
1649 р., 15 серпня під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір
1649 р.,18 серпня Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис. козаків
650 р., серпень-вересень козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького
1651 р., лютий поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна
1651 р.,28 червня битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно- визвольній війні
1651 р., липень друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою
1651 р., 28 вересня Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр скорочувався до 20 тис.
1652 р.,травень битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища
1653 р., серпень-вересень Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він загинув у сутичці з молдавськими військами
1653 р., осінь облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в
грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах
1653 р., 1 жовтня московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною
1654 р.,8 січня у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю
1654 р., березень укладання Березневих статей - умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.
1655 р., січень перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком
1656 р., жовтень Віленське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством
1657 р., 27 липня смерть Б.Хмельницького
1657 р. на козацькій раді в Чигирині молодший син Б.Хмельницького Юрій Хмельницький обраний гетьманом, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало гетьманом Івана Виговського
1657 – 1659 рр. гетьманування І.Виговського
1658 р. І.Виговський підписав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. Козацька держава входила до складу Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних». Річ Посполита повинна була складатися з трьох рівних утворень – Польського королівства, князівства Литовського та князівства Руського (Україна) І.Виговський придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу з Польщею 1659 р. Конотопська битва, у якій війська об’єднані війська козаків І.Виговського та татар розбили 100 тис. армію росіян
1659 – 1663 рр. гетьманування Ю.Хмельницького
1659 р. Ю.Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством. У порівнянні з Березневими статтями Б.Хмельницького, Переяславські статті суттєво обмежували права козацької держави і на її території розміщувалися полки російських військ
1660 р. «Слободищенська кампанія» - невдалий наступ московсько- козацьких військ проти Речі Посполитої. Ю.Хмельницький переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат, який проголосив про вхід України до Речі Посполитої. Слободищенський трактат значно обмежував права козацької держави у порівнянні з Гадяцькою угодою І.Виговського. Частина козаків на Лівобережжі підняла повстання, відмовилася визнавати владу Польщі й обрала собі нового гетьмана – Я.Сомка
60-ті – 80-ті рр. XVII ст. доба «Руїни» в історії України 1663 р. початок гетьманування на Правобережжі П.Тетері. Поділ України на Правобережну та Лівобережну «Чорна рада» в Ніжині. Початок гетьманування на Лівобережжі І.Брюховецького
1663-1665 рр. гетьманування П.Тетері на Правобережжі
1663-1668рр. гетьманування І.Брюховецького на Лівобережжі
1665 р. І.Брюховецький уклав з Росією Московські статті, які суттєво обмежували права козацької держави. Податкова система держави переходила під керівництво московських посадовців
1665-1676 рр. гетьманування П.Дорошенка на Правобережжі
1667 р. Андрусівське перемир'я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством. Документальний поділ України по Дніпру
1668 р. П.Дорошенко об’єднує під своєю владою Правобережну й Лівобережну України й оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра
1668-1672рр. гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі
1669 р. Д.Многогрішний підписує Глухівські статті з Москвою, які дещо розширювали права козацької автономії у відносинах з Московським царством у порівнянні з Московськими статтями І.Брюховецького Корсунська рада – прийняття правобережними козаками П.Дорошенка Турецького протекторату
1669-1674рр. гетьманування на Правобережжі ставленика Речі Посполитої М.Ханенка
1672 р. Бучацький мир між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля; П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі Лівобережний гетьман І.Самойлович підписав з Москвою «Конотопські статті», що обмежували права козацької держави у порівнянні з Глухівськими статтями Д.Многогрішного
1672-1687 рр. гетьманування І.Самойловича на Лівобережжі
1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» - нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель
1676 р. І.Самойлович оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра, після зречення влади П.Дорошенка на Правобережжі
1677-1685рр. гетьманування Ю.Хмельницького на Правобережжі
1677 р., 1678 р. Чигиринські походи Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста
1681 р. Бахчисарайський мир між Московським царством і Османською імперією, за яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною. Після Бахчисарайського договору Ю.Хмельницького було позбавлено гетьманської влади і страчено у
1685 р. 1685 р. страта Ю.Хмельницького турками
1686 р. «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою, який «навічно» закріпив поділ України по Дніпру Київська православна митрополія була підпорядкована Московському патріархату
1687 р. лівобережний гетьман І. Самойлович брав участь разом з російською армією на чолі з князем В. Голіциним у спільному першому Кримському поході проти татар. Похід завершився невдало І.Самойлович був відсторонений від гетьманської влад
1687 р. Лівобережний гетьман І.Мазепа підписав з Москвою «Коломацькі статті», що обмежували права козацької держави
1687 – 1709 рр. гетьманування на Лівобережжі І.Мазепи
1689 р. лівобережний гетьман І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ проти татар і турків, який також як і перший похід зазнав невдачі
1699 р. до Речі Посполитої відійшло Поділля, яке до цього перебувало під владою Туреччини. У результаті вся Правобережна Україна опинилася у складі Речі Посполитої польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на Правобережжі
1620 р. відновлення православної ієрархії в Україні. Ієрусалимський патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького
1621 р. Хотинська битва, під час якої козацькі війська на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним зупинили похід турецької армії на Річ Посполиту
1625 р. козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Підписання Куруківської угоди Михайлом Дорошенком. Збільшення козацького реєстру до 6 тис.
1630-1631 рр. козацьке повстання на чолі з Тарасом Трясилою (Федоровичем). Підписання Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до 8 тис.
1632 р. Київський православний митрополит Петро Могила домігся офіційного визнання православ’я у Речі Посполитій польським королем на базі Київського братства Петро Могила відкрив колегіум, який отримав статус академії у 1701 р. (Києво-Могилянська академія)
1633 р. сейм Речі Посполитої видав «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими у державі можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися польською шляхтою
1635 р. зруйнування польської фортеці Кодак запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою 1637-1638 рр. козацькі повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком), Дмитром Гунею та Яковим Острянином, що завершилися поразкою козаків
1638 р. видання сеймом Речі Посполитої «Ординацій Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої». Згідно з цим документом, права та привілеї козаків були обмежені, реєстр зменшувався до 6 тис., відбудовувалася фортеця Кодак, війська реєстрового козацтва очолював польський шляхтич
1638-1648 рр. період «Золотого спокою» у Речі Посполитої. Тобто протягом десятиріччя не було великих козацько-селянських повстань
1648 – 1657 рр. національно-визвольна війна українського народу на чолі з Б.Хмельницьким проти польського панування
1648 р., січень захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни
1648 р., лютий-березень Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої
1648 р., 5-6 травня битва під Жовтими Водами, перша битва Національно- визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р., 16 травня битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над військами Речі Посполитої
1648 р.,23 вересня битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і нищівна поразка 60-тисячного польського війська під командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського («перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину
1648 р., жовтень осада козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і Замостя
1648 р., грудень козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону.
Саме в грудні 1648 р. Б. Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя
1649 р., липень-серпень козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж
1649 р., липень битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я. Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну
1649 р., 15 серпня під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки практично здолали поляків, але союзники козаків – татари – вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір
1649 р.,18 серпня Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис. козаків
650 р., серпень-вересень козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького
1651 р., лютий поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна
1651 р.,28 червня битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно- визвольній війні
1651 р., липень друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою
1651 р., 28 вересня Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр скорочувався до 20 тис.
1652 р.,травень битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища
1653 р., серпень-вересень Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він загинув у сутичці з молдавськими військами
1653 р., осінь облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в
грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах
1653 р., 1 жовтня московський Земський собор вирішив прийняти Військо Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною
1654 р.,8 січня у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю
1654 р., березень укладання Березневих статей - умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.
1655 р., січень перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком
1656 р., жовтень Віленське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством
1657 р., 27 липня смерть Б.Хмельницького
1657 р. на козацькій раді в Чигирині молодший син Б.Хмельницького Юрій Хмельницький обраний гетьманом, але через молодість тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало гетьманом Івана Виговського
1657 – 1659 рр. гетьманування І.Виговського
1658 р. І.Виговський підписав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою. Козацька держава входила до складу Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних». Річ Посполита повинна була складатися з трьох рівних утворень – Польського королівства, князівства Литовського та князівства Руського (Україна) І.Виговський придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу з Польщею 1659 р. Конотопська битва, у якій війська об’єднані війська козаків І.Виговського та татар розбили 100 тис. армію росіян
1659 – 1663 рр. гетьманування Ю.Хмельницького
1659 р. Ю.Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством. У порівнянні з Березневими статтями Б.Хмельницького, Переяславські статті суттєво обмежували права козацької держави і на її території розміщувалися полки російських військ
1660 р. «Слободищенська кампанія» - невдалий наступ московсько- козацьких військ проти Речі Посполитої. Ю.Хмельницький переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат, який проголосив про вхід України до Речі Посполитої. Слободищенський трактат значно обмежував права козацької держави у порівнянні з Гадяцькою угодою І.Виговського. Частина козаків на Лівобережжі підняла повстання, відмовилася визнавати владу Польщі й обрала собі нового гетьмана – Я.Сомка
60-ті – 80-ті рр. XVII ст. доба «Руїни» в історії України 1663 р. початок гетьманування на Правобережжі П.Тетері. Поділ України на Правобережну та Лівобережну «Чорна рада» в Ніжині. Початок гетьманування на Лівобережжі І.Брюховецького
1663-1665 рр. гетьманування П.Тетері на Правобережжі
1663-1668рр. гетьманування І.Брюховецького на Лівобережжі
1665 р. І.Брюховецький уклав з Росією Московські статті, які суттєво обмежували права козацької держави. Податкова система держави переходила під керівництво московських посадовців
1665-1676 рр. гетьманування П.Дорошенка на Правобережжі
1667 р. Андрусівське перемир'я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством. Документальний поділ України по Дніпру
1668 р. П.Дорошенко об’єднує під своєю владою Правобережну й Лівобережну України й оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра
1668-1672рр. гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі
1669 р. Д.Многогрішний підписує Глухівські статті з Москвою, які дещо розширювали права козацької автономії у відносинах з Московським царством у порівнянні з Московськими статтями І.Брюховецького Корсунська рада – прийняття правобережними козаками П.Дорошенка Турецького протекторату
1669-1674рр. гетьманування на Правобережжі ставленика Речі Посполитої М.Ханенка
1672 р. Бучацький мир між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля; П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі Лівобережний гетьман І.Самойлович підписав з Москвою «Конотопські статті», що обмежували права козацької держави у порівнянні з Глухівськими статтями Д.Многогрішного
1672-1687 рр. гетьманування І.Самойловича на Лівобережжі
1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» - нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель
1676 р. І.Самойлович оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра, після зречення влади П.Дорошенка на Правобережжі
1677-1685рр. гетьманування Ю.Хмельницького на Правобережжі
1677 р., 1678 р. Чигиринські походи Ю.Хмельницького разом з турками й татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста
1681 р. Бахчисарайський мир між Московським царством і Османською імперією, за яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною. Після Бахчисарайського договору Ю.Хмельницького було позбавлено гетьманської влади і страчено у
1685 р. 1685 р. страта Ю.Хмельницького турками
1686 р. «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою, який «навічно» закріпив поділ України по Дніпру Київська православна митрополія була підпорядкована Московському патріархату
1687 р. лівобережний гетьман І. Самойлович брав участь разом з російською армією на чолі з князем В. Голіциним у спільному першому Кримському поході проти татар. Похід завершився невдало І.Самойлович був відсторонений від гетьманської влад
1687 р. Лівобережний гетьман І.Мазепа підписав з Москвою «Коломацькі статті», що обмежували права козацької держави
1687 – 1709 рр. гетьманування на Лівобережжі І.Мазепи
1689 р. лівобережний гетьман І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ проти татар і турків, який також як і перший похід зазнав невдачі
1699 р. до Речі Посполитої відійшло Поділля, яке до цього перебувало під владою Туреччини. У результаті вся Правобережна Україна опинилася у складі Речі Посполитої польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на Правобережжі
Комментариев нет:
Отправить комментарий